Фотограф Олексій Кучма орендував занедбаний балкон на 17-му поверсі бруталістської споруди й за три місяці потрапив на сторінки американського глянцю
Занедбаний балкон на маківці радянської бруталістської вежі в центрі Києва перетворився на найвідомішу фотостудію міста. 2018 року фотограф Олексій Кучма орендував балкон будівлі “Укравтодору”, і вже через три місяці знімки з його мікростудії роздивлялися американські читачі глянцю. Студія існує вже сім років – і досі залишається однією з найбільш упізнаваних локацій Києва.
Видання БЖ опублікувало інтерв’ю з Кучмою про цю локацію. У 2018 році він постійно проходив повз бруталістську споруду “Укравтодору” на Антоновича й дивився на балкон на 17-му поверсі – і одного разу вирішив: якщо робити студію, то саме там. Знайомі теж мріяли про таке місце, але вважали це нереальним – державна структура. Кучма просто запитав, назвав себе серйозним художником з бюджетом – і отримав приміщення на хороших умовах.
Як заявив Олексій Кучма, фотограф і засновник студії balkon1702:
“Коли я заїхав сюди, балкон зневажливо називали голуб’ятнею. Через сім років місцеві працівники зізналися, що були впевнені: я закриюся за пів року.”
На відміну від лондонського прообразу, тут виявився унікальний елемент – маленька циклорама, буквально вбудована в архітектуру, з двома вікнами з боків. Такого Кучма не бачив ніде.
Як архітектор Мілецький спроєктував тло для глянцевих знімків
Будівлю “Укравтодору” спроєктував Авраам Мілецький – людина, яку називають батьком київського модернізму й бруталізму. Попри неоднозначну репутацію через його саботаж “Стіни пам’яті” роботи Ади Рибачук і Володимира Мельниченка на Байковому кладовищі, він створив багато визначних об’єктів у Києві. Серед них – готель “Україна”, Центральний автовокзал, Палац піонерів і школярів, Київський крематорій і готель “Салют”.
Після завершення роботи над площею Слави Мілецький отримав карт-бланш на нові об’єкти – і саме тоді в Лондоні архітектор Ерно Голдфінгер почав зводити три бруталістські вежі. Майстер запозичив прийом: прямокутний блок, поруч вежа, з вежі виступає балкон. Саме цей балкон на 17-му поверсі і став через десятиліття зіркою глянцевих обкладинок.
Кучма пояснює свій вибір на користь фотографії просто: він хотів займатися чимось, за результат чого повністю відповідає сам. Працюючи з фотографією, він став режисером, сценаристом, оператором і монтажером водночас. Сам він називає це “сабатікалом від кіно, який триває вже сім років”.
Як кияни рятують і перетворюють свої балкони
Балкони в Києві давно перестали бути просто технічним простором. На Подолі власники садиби Христини Казарновської на вулиці Межигірській повернули 150-річній пам’ятці архітектури її першозданний вигляд – знявши потворне радянське скління балкону, яке деформувало фасад будівлі у стилі історизму, зведеної ще до 1880 року. Пам’яткоохоронці поставили цей крок за приклад усім киянам.
В іншому кінці міста – на Деміївці – мешканці багатоповерхівки довели, що навіть загальний евакуаційний балкон можна перетворити на повноцінну лаунж-зону з квітами, подушками і власними овочами у горщиках. Цей рідкісний приклад сусідської єдності привернув увагу містян і ЗМІ. Обидві ці історії – про те, що балкон у Києві може стати або культурним артефактом, або місцем спільноти – залежно від уяви тих, хто в ньому живе або працює.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
Зараз читають на Інформаторі
Нафта з арештованого танкера Smyrtos піде Україні – Британія готує аукціон на 35 млн фунтів
У Києві після ракетного удару спалахнула пожежа – густий чорний дим видно навіть за містом
21:32
Данія закриває двері для українських чоловіків призовного віку – деталі законодавчих змін
20:14
Дах Успенського собору перекрили – Зеленський доручив готувати відновлення Лаври за підтримки Швейцарії
19:45
Кожна п’ята пачка сигарет в Україні нелегальна – бюджет втрачає рекордні 33 млрд гривень
18:59
Росіяни стирають із землі Слов’янську ТЕС, готуючи плацдарм для наступу – Мучной
