Застрягла в піску в Великдень: київська поліція врятувала журналістку з дітьми на березі Дніпра о опівночі.
Великодній пікнік на березі Дніпра перетворився на справжнє випробування для київської журналістки Світки Березівської – вона разом із синами та собакою Матільдою застрягла в піску і не могла вибратися майже чотири години. Великдень-2026 у Києві відсвяткували попри воєнний стан – і це свято справді виявилося дивним: не лише важким, а й зворушливим. Мокрі, виснажені, без зарядки і майже без бензину, вони вже майже не вірили в порятунок. Але поліція все ж таки знайшла їх у темряві – і не залишила напризволяще.
pic.twitter.com/9qPL4cLgtx
— Mishka Pavlov (@PavlovMishka77) April 13, 2026
Детально про цю великодню пригоду Березівська розповіла у Facebook – і пост одразу зібрав сотні реакцій. Журналістка з каналу 1+1 вирушила святкувати Великдень на природі – на мальовничому березі Дніпра на Київщині. Відпочинок на перший погляд вийшов справжнім: вода, діти, собака, трохи зелені після мегаполісу. Але вже тоді з’явився тривожний знак – молодший син знайшов уламок шахеда просто біля дерева, граючись на березі.
Коли сім’я зібралась їхати додому, машина намертво застрягла в піску на схилі. Чим більше Березівська газувала – тим глибше автівка йшла вниз. Майже чотири години тривала боротьба: лопати, дошки, поштовхи, копання – і все марно. Все складалось один до одного: телефони сіли майже всі – живий залишився лише один, у сина – зарядки не виявилось, бензин добігав кінця. У якийсь момент машина почала сповзати в річку, і колеса занурились у воду по коліна.
Евакуатор викликати не вдавалося – пояснити своє місцезнаходження виявилось практично неможливим: ні адреси, ні нормальної дороги – тільки “десь біля Дніпра через Троєщину через ліс”. Геолокація евакуаторникам не допомагала, і всі по черзі відмовляли. Наближалась комендантська година, у небі вже летіли ворожі дрони. Від розпачу жінка зателефонувала до 102, скинула геолокацію – і отримала лише повідомлення про реєстрацію звернення, а потім тишу.
Але несподівано пролунав дзвінок: поліцейські сказали, що їдуть і просили не хвилюватись. Патрульна Ірина Росовецька та патрульний Павло знайшли родину в темряві – хоча й їхня машина відразу почала грузнути в піску поруч. Попри ворожі безпілотники у небі та комендантську годину, екіпаж не покинув сім’ю – телефонував, шукав трос, домовлявся. Близько опівночі відгукнувся Сергій Babak зі своєю Toyota Tundra – і за 15 хвилин автівка журналістки була витягнута вгору, на тверду землю.
Мамо, яка в нас крута поліція…
Саме ці слова синів стали для Березівської найціннішою частиною тієї ночі. За її словами, того вечора діти повірили не лише в поліцію – а в країну, де тебе не залишать одного в пастці. Додому вони їхали вже під звуки повітряної тривоги – але їхали. А Сергій поїхав далі – рятувати інших.
Комендантська година та ворожі атаки: реалії київських ночей
Великодня ніч 2026 року у Києві минала за умов воєнного стану – з чинною комендантською годиною та посиленим патрулюванням. Обмеження нічного пересування – один із ключових елементів безпеки столиці з початку повномасштабного вторгнення. Поліція пояснювала: на вулицях у цей час проводяться контрдиверсійні та антитерористичні заходи, і порушники наражають на небезпеку не лише себе, а й інших. Саме тому будь-яке затримання на вулиці під час комендантської – це не формальність, а питання реальної безпеки.
Тієї самої ночі над Київщиною фіксували ворожі дрони – це стало черговим нагадуванням про те, в яких умовах живе столиця. Як раніше повідомляв Інформатор, Київ неодноразово зазнавав ударів шахедів та ракет – і кожна така ніч вимагала від рятувальників, поліцейських і волонтерів надлюдського напруження. Патрульні продовжують нести службу й у тривогу – і саме в ці хвилини найбільш помітно, де закінчується “обов’язки” і починається справжній вчинок. Ця велика пасхальна ніч – черговий доказ.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
